Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Досада скребе, як кішка лапою. Ум. доса́донька.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Нама́лі и на́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. У нашому селі намаль землі.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Казав собі насипати високу могилу. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Насип мені ще чарочку! Насипмо оливи.
Прожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Прошутить.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
