Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Жилля́, -ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре.
Загили́ти Cм. загилювати.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
Ховати, -ваю, -єш, гл.
1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав.
2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. ховай боже! Сохрани Богъ.
3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Ховав піп, ховав дяк і паламарище.
4) Выкармливать, воспитывать.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети.
