Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготіння

Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІННЯ"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Зачерева́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Навро́чити Cм. наврочувати.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку. Лохв. у.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.