Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготіння

Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТІННЯ"
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. І. 157.
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Змінятися I, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. ЗОЮР. І. 72. А ну, зміняймось! Н. Вол. у.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2. Желех.
Перемервити, -влю, -виш, гл. О соломѣ, снопахъ: перебить, перетерѣть. От снопи були цілі, а ти все перемервив, тепер і одного цілого снопа нема. Анан. у.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Числити, -лю, -лиш, гл. 1) Считать. Адже ж за воїнів нас числить. Котл. Ен. 2) Разсчитывать. Все ділає, не числячи на жодну подяку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.