Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигавка

Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАВКА"
Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран. Ном. № 3033.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Гризани́на, -ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки. К. ПС. 110.
Чех, -ха, м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.