Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миґдаль

Миґда́ль, -лю, м. = мигдаль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИҐДАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИҐДАЛЬ"
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Мерест, -ту, м. 1) Лягушечья икра. Вх. Лем. 435. 2) Низкія болотныя травы. Вх. Лем. 435.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати. Чуб.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИҐДАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.