Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Безлюддя, -дя, с. Безлюдіе, отсутствіе людей. На безлюдді й Хома чоловік. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді.
Болотисько, -ка, с. = болотище.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Зачіпа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. зачепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Біда, та й за біду зачепилася. Та йшла баба п'яна, на порозі впала, а дід зачепився, та й сам повалився. Циссь. Св. 45. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачепишся. Нічого так не хотілось тімасі, як зачепитись на життя в Київі.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню.
Стик, -ка, м. = істик.
