Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Богородиця, -ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. Чуб. ІІІ. 325. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Куца Богородиця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. ХСб. І. 75. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Чуб. VII. 419. Тол. Од. 9, 45. КС. 1893. V. 279. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Мі́зкатися, -каюся, -єшся, гл. = мизкатися 2. Чи з ким иншим мізкаєшся з нудьги, та з похмілля. Шевч. 621.
Обхватити Cм. обхватувати.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Спричинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спричини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу. 2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова. К. Іов. 19.
Нас спонсорують: