Баламута, -ти 1), м. = баламут 1.
2) ж. Затрудненіе, замѣшательство.
Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Cм. тюкання.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Ото гілляченьки із її рученьки. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди?
Загремі́ти Cм. загрімати.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Помішати, -ша́ю, -єш, гл.
1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!».
2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. Cм. шкопирта, нар.