Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Веселувати, -лую, -єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбѣ. Аж тиждень веселували, як Марка женили. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує. К. (О. 1861. IV. 156).
Переймати, -маю, -єш, сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. Н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. 74. 2) О рѣкѣ, оврагѣ: перерѣзывать, перерѣзать что, пройти черезъ что. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.). 3) Перенимать, перенять, научиться отъ кого, подражать кому. Не Шевченка голос він переймає; переймає він голос народньої пісні. К. (Хата, 2). Діти почали переймати од неї пісні. Левиц. І. 406. Чи ти вмієш «Отче наш»? А я вмію лучче вас, бо я в попа ночував, «Отченашу» переймав. ХС. II. 192.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Хребет, -бта, м. 1) Хребетъ, спина. Мил. М. 39. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. Рудч. Ск. І. 177. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. Г. Барв. 483. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. Г. Барв. 269. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369. 2) Тупой край пилы. Шух. І. 175.
Нас спонсорують: