Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Запопа́сти Cм. запопадати.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Родзинковий, -а, -е. Изюмный.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити. Вх. Зн. 72.
Ужиточно нар. Полезно.
Нас спонсорують: