Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

мірчити
мірчук
міряний
міряник
міряти
мірятися
місиво
місити
міситися
місний
місно
міснота
міст
містець
містечко I
містечко II
містина
містити
міститися
містище
містниця
місто I
місто II
містове
місток
містонько
місточок
мість
містюк
містянин
місце
місцевий
місцевість
місцево
місцина
міськаво
міський
місяцевий
місяць
місячка
місячко
місячний
місячник
місячно
місячок
місяшний
місяшник
місяшно
міта
мітати
мітець
міти
мітися
мітити
міткий
мітла
мітластий
мітлиця
мітличина
мітлище
міток
міттю
міть
міх I
міх II
міховина
міхоноша
міхуватий
міхур
міцний
міцність
міцніти
міцно
міцносердий
міцносилий
міць
міцька
міч
міч I
міч II
мічник
мішаний
мішаник
мішанина
мішанка
мішати
мішатися
мішечок
мішка
мішканець
мішма
мішок
міща
міщанин
міщанка
міщанство
міщанський
міщанчук
мла
млака
млачівка
млачка
млен
мливо
млин
млинарка
млинарський
млинарь
млинець
млинисько
млиниця
млинище
млинівка
млинкувати
млинове
млиновий
млинок
млинський
млинчівка
млистий
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. ІІІ. 65.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Обкрутнути, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Сам, сама, саме, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929.один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679.душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. І. 243.очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. І. 287.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Нас спонсорують: