Бе-Е!, меж. Подражаніе крику овцы, козы.
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ.
Дріма́ння, -ня, с. Дреманіе. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Круча, -чі, ж.
1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув.
2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Поростити, -рощу, -стиш, гл. Возрастить. Бог поростив. Бог поростив хліб добрий.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Прибавка, -ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша.