Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

молотник
молотня
молотобієць
молоток
молоття
молоч городовий
молоча
молочай
молочак
молочаник
молочина
молочій
молочіння
молочка
молочко
молочливий
молочник
молошний
молошник
молошниця
молошничок
молошняк
мольниця
мольфарь
момот
момотати
момотливий
момрати
момсатися
момсик
монада
монарх
монархиня
монастирь
монах
монахиня
монечка
мономахия
монтеляти
монька
монькати
моня
монятися
моравиця
мораль
моральний
моральність
морально
морва
морг I
морг II
морг III
моргавка
моргай
морганина
моргання
моргати
морговий
моргосліпий
моргулець
моргун
моргуха
морґ
морґовий
морґувати
морґулька
морґуля
морда
мордас
мордатий
мордочка
мордувавець
мордування
мордувати
мордуватися
мордуля
море
морелевий
мореля
моремух
морений
моречко
моримуха
морити
моріг
морква
морквасити
морквиця
моркв'яний
морківка
морковий
морковиння
морковиця
морков'ять
моркотіти
моркотя
моровий
моровиця
морозити
морозитися
морозний
морозовий
морозок
морозонько
морозуватий
морозюк
морозяний
морозяно
морок
морока
мороква
морокувати
морокуватий
морокуватися
морох
мороха
морочити
морочитися
морочливий
морочний
Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. К. Кр. 15. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Нас спонсорують: