Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

молотник
молотня
молотобієць
молоток
молоття
молоч городовий
молоча
молочай
молочак
молочаник
молочина
молочій
молочіння
молочка
молочко
молочливий
молочник
молошний
молошник
молошниця
молошничок
молошняк
мольниця
мольфарь
момот
момотати
момотливий
момрати
момсатися
момсик
монада
монарх
монархиня
монастирь
монах
монахиня
монечка
мономахия
монтеляти
монька
монькати
моня
монятися
моравиця
мораль
моральний
моральність
морально
морва
морг I
морг II
морг III
моргавка
моргай
морганина
моргання
моргати
морговий
моргосліпий
моргулець
моргун
моргуха
морґ
морґовий
морґувати
морґулька
морґуля
морда
мордас
мордатий
мордочка
мордувавець
мордування
мордувати
мордуватися
мордуля
море
морелевий
мореля
моремух
морений
моречко
моримуха
морити
моріг
морква
морквасити
морквиця
моркв'яний
морківка
морковий
морковиння
морковиця
морков'ять
моркотіти
моркотя
моровий
моровиця
мороз
морозити
морозитися
морозний
морозовий
морозок
морозонько
морозуватий
морозюк
морозяний
морозяно
морок
морока
мороква
морокувати
морокуватий
морокуватися
морох
мороха
морочити
морочитися
морочливий
Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Зазолоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Зазолотиться. Зазолотились і верхів'я дерев по лісах. Кв. І. 30.
Незліченонар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне. Гол. І. 171.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина. Херсон. г.
Розчумати, -маю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі. Драг. 176.
Нас спонсорують: