Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

молотник
молотня
молотобієць
молоток
молоття
молоч городовий
молоча
молочай
молочак
молочаник
молочина
молочій
молочіння
молочка
молочко
молочливий
молочник
молошний
молошник
молошниця
молошничок
молошняк
мольниця
мольфарь
момот
момотати
момотливий
момрати
момсатися
момсик
монада
монарх
монархиня
монастирь
монах
монахиня
монечка
мономахия
монтеляти
монька
монькати
моня
монятися
моравиця
мораль
моральний
моральність
морально
морва
морг I
морг II
морг III
моргавка
моргай
морганина
моргання
моргати
морговий
моргосліпий
моргулець
моргун
моргуха
морґ
морґовий
морґувати
морґулька
морґуля
морда
мордас
мордатий
мордочка
мордувавець
мордування
мордувати
мордуватися
мордуля
море
морелевий
мореля
моремух
морений
моречко
моримуха
морити
моріг
морква
морквасити
морквиця
моркв'яний
морківка
морковий
морковиння
морковиця
морков'ять
моркотіти
моркотя
моровий
моровиця
мороз
морозити
морозитися
морозний
морозовий
морозок
морозонько
морозуватий
морозюк
морозяний
морозяно
морок
морока
мороква
морокувати
морокуватий
морокуватися
морох
мороха
морочити
морочитися
морочливий
Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл. 1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її. 2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала. Ном. № 13923.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Му́ринка, -ки, ж. Мавританка.
Попартолити, -лю, -лиш, гл. = попартачити.
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору — не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю. Чуб. V. 1034. 2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Левиц. І. 262. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка. Левиц. І. 112. 3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Ном. № 1019. Одного батька діти, та не рівні. Ном. № 9229. Ум. рівненький, рівнесенький.
Убовтнутися, -нуся, -нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Уболона, -ни, ж. = оболона. Гол. II. 232.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко. Макс.
Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.
Нас спонсорують: