Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо.
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Cм. ринґач.
Ростаскати Cм. ростаскувати.