Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигушка

Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГУШКА"
Березівка, -ки, ж. Настойка водки на молодыхъ березовыхъ листочкахъ или почкахъ (употребл. при лѣченіи ранъ). Маркев. 171. Чуб. VII. 447.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Поїд, -ду, м. Съѣденіе. поїдом ї́сти. Заѣдать. в пої́д. Сколько можно съѣсть. На луках паші не в поїд. Лебед. у.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Халеб, -ба, м. Названіе собаки въ загадкѣ. Іде попита коло плота, питається Халеба — чи є понура вдома. Ном. стр. 294, № 121.
Холоша, -ші, ж. Штанина, одна половина, одна нога штановъ, брюкъ. Іде чоловік і холоші по коліна підкачав. Мнж. 27. Мав без матні одні холоші і тілько слава, що в штанах. Котл. Ен. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.