Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

милоданка
милолиций
милосердий
милосердний
милосердник
милосердя
милостивий
милостинник
милостинька
милостиня
милость
милощі
милування
милування 2
милувати 1
милувати 2
милуватися
милун
милька
миль-миль!
мильний
мильник
мильон
мильце
миля I
миля II
миляр
мимика
мимикувати
мимка
мимо
мимоїздом
мимохід
мимохідень
мимохідний
мимохідь
мимрати
мимрити
мимрій
мимря
минати
минатися
минерал
минеральний
минтус
минувати
минулий
минулість
минута
минути
минутина
минутний
минушка
минущий
миня
мир
мирати
мирдати
мирити
миритися
миріння
миркання
миркати
миркотати
миркоти
мирлуга
мирна
мирний
мирність
миро
мировий
миролюбний
миротворець
миротворний
миротворниця
мирський
мирта
мирування
мирувати
мирчати
миршавий
миршавіти
мирявий
мирянин
мирянський
мирячити
миса
миска
мискоробство
мисленька
мисливець
мисливий
мисливство
мисливський
мислити
мисліте
мислонька
мисль
мисник
мисочка
мисошник
мистець
мистецьки
мистецький
мистецьтво
мистюк
мисча
мисчина
мисчівка
мисюрка
мися I
мися II
мися III
мит
митель
митець
мити
митий
митикувати
митися
Клак, -ка, м. 1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Ном. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Н. Вол. у. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків. О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167. 2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Скляний, -а, -е. Стекляный. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен. скляний бог. Cм. бог.
Утасуватися, -суюся, -єшся, гл. Влѣзть, залѣзть, втиснуться, забраться. А ти чого сюди втасувався? Волч. у.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Нас спонсорують: