Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

милоданка
милолиций
милосердий
милосердний
милосердник
милосердя
милостивий
милостинник
милостинька
милостиня
милость
милощі
милування
милування 2
милувати 1
милувати 2
милуватися
милун
милька
миль-миль!
мильний
мильник
мильон
мильце
миля I
миля II
миляр
мимика
мимикувати
мимка
мимо
мимоїздом
мимохід
мимохідень
мимохідний
мимохідь
мимрати
мимрити
мимрій
мимря
минати
минатися
минерал
минеральний
минтус
минувати
минулий
минулість
минута
минути
минутина
минутний
минушка
минущий
миня
мир
мирати
мирдати
мирити
миритися
миріння
миркання
миркати
миркотати
миркоти
мирлуга
мирна
мирний
мирність
миро
мировий
миролюбний
миротворець
миротворний
миротворниця
мирський
мирта
мирування
мирувати
мирчати
миршавий
миршавіти
мирявий
мирянин
мирянський
мирячити
миса
миска
мискоробство
мисленька
мисливець
мисливий
мисливство
мисливський
мислити
мисліте
мислонька
мисль
мисник
мисочка
мисошник
мистець
мистецьки
мистецький
мистецьтво
мистюк
мисча
мисчина
мисчівка
мисюрка
мися I
мися II
мися III
мит
митель
митець
мити
митий
митикувати
митися
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Кабзан, -на, м. Ходатай. Желех.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Облямка, -ки, ж. = облямівка. Вх. Лем. 441.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Нас спонсорують: