Вуйна, -ни, ж. = дядина.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. 2) = замовляти.
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Перезолити Cм. перезолювати.
Печалити, -лю, -лиш, гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. В очах чоловічки догори ногами стали.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.
