Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Жі́нчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Просмердітися, -джуся, -дишся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Черун, -на, м. = чертіж.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.
