Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

милість

Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЛІСТЬ"
Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.
Купіль, -пелю и -плю, м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звелім принести купіль, налити тропів і почала купатись. Левиц. І. 393. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Чуб. V. 316. Що ти мене, моя мати, в куплю не залляла? Гол. І. 239.
Люба́нка, -ки, ж. Возлюбленная. Желех. Ум. люба́ночка. Гол. II. 465.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Примістка, -ки, ж. 1) Ступенька въ запічку для восхожденія на печь. Вас. 194. 2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться. ЗОЮР. II. 287. 3) = примостка.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2)гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. часничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.