Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ми

Ми мѣст. Мы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИ"
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня. К. МБ. XI. 161.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.