Дудло́, -ла, с. = дупло.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Инше насіння, посходивши, посохло.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
