Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миколайці

Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКОЛАЙЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКОЛАЙЦІ"
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. празничок.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Сіятися, -сіюся, -єшся, гл. Сѣяться. Кукуруза сіється, кукуруза родиться. Чуб. V. 481.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Униматися, -маюся, -єшся, гл. Быть застѣнчивымъ, стыдиться. Вх. Зн. 73; 8.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКОЛАЙЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.