Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

меншити
меншість
мень
менька
меньок
мерва
мервистий
мервисько
мервити
мервіти
мергаснути
мерегий
мережа
мережаний
мережати
мереже нка
мережити
мережка
мережуваний
мережуватий
мережчатий
мереконіти
мерена
мерендати
мерендзати
мерендя
меренька
мерест
мерза
мерзененький
мерзений
мерзеник
мерзенитися
мерзено
мерзенство
мерзинець
мерзити
мерзлий
мерзлуватий
мерзляк
мерзлякуватий
мерзлячок
мерзнути
мерзосвітній
мерзти
мерин
меркнути
мерковея
меркти
меркурія
мерлий
мерлини
мерлиця
мерло
мерляк
мерлятина
мертвець
мертвецький
мертвечина
мертвий
мертвити
мертвіти
мертво
мертв'як
мертвяків
мертв'ячка
мертв'ящий
мерти
мерущий
мерхнути
мерхти
мерцвя
мерцвяк
мерча
мерчик
мерчук
мерша
мершавиця
мершаник
мершанка
мерщенько
мерщій
мерявий
мести
местний
местник
местниця
мет
мета
метал
металевий
металец
металичний
металь
метальня
метанина
метаритися
метати
метатися
метелик
метелиця
метеличок
метеллюгати
метелочки
метений
метениця
метець
метикувати
метикуватий
метіж
метіль I
метіль II
метільник
метільниця
метка
меткий
метко
метла
метластий
метлиця
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Возростивши нар. Выросши, взрослый, взрослая, взрослое. не розростивши. Малыхъ лѣтъ, малолѣтній. У хаті нікогісінько, — хоть тури гони! діти не возростивши були, от воно й позабірало худобу. Харьк.
Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Находитися, -джуся, -дишся, сов. в. найтися, -йду́ся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтися. Може найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи... Шевч. 2) Только сов. в. Родиться. Хлопчик найшовся в них, такий чорнявий, у батька вдався. МВ. Вернувсь додому, аж у його дома вже син найшовсь. Мнж. 128. 3) Только сов. в. Найти возможность, время для чего-либо. Засніть... поки найдусь сюди прийти. Мкр. Г. 67.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Мкр. Г. 7. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Новомоск. у. Cм. помка, помки.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74., Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Чорнотроп, -пу, м. Путь, дорога по черной землѣ, не по снѣгу, безснѣжный путь. Зайця тепер чорнотропом не піймаєш, як би сніг — друге б діло. Харьк. у. Тоді був чорнотроп — снігу вже не було. Новомоск. у.
Нас спонсорують: