Бачність, -ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. мати на бачності. Имѣть въ виду. матися на бачності. Быть на сторожѣ, быть осторожнымъ. Cм. обачність.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Заходыты 1, -джу, -дышъ с. в. зайты, -йду, -деш,, гл. 1) Заходить, зайти (куда). Отъ вона заходить въ ту хату. Та йшов козак до дивчыни, зайшов до вдовыци. 2) — за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. 3) О солнцѣ: заходить, зайти, закатываться, закатиться. Не заходь, сонце, не заходь. 4) Заходить, зайти; уходить, уйти. Брехнею не далеко зайдеш. Спасибі Богу, що зайшла десь, а то б уже давно досі скребла моркву. 5) Доходить, дойти, достигать, достигнуть. Напиламся на меду та додому не зайду. Не заходить матінчин та до мене голосок. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Заходять негарнії звісти. 6) Застигать, застигнуть, заставать, застать Заночуйте, добрі люде, Бо мя нічка зайшла. Я грала Розумовського не зайшла затим, що спрежду в другій слободі жила. Заходять нас вісти: Хотять нам дати їсти. 7) Въ карточной игрѣ: ходить, пойти. 8) Начинаться, начаться. Употр. только въ выраж.: свято, празник заходить, зайшов. свято заходить. Наканунѣ самого праздничного дня сейчас послѣ заката солнца, — только относительно этого вечера и употребляется настоящ. выраженіе. 9) — з ким. Водить съ кѣмъ компанію, знаться съ кѣмъ; начинать, начать что-либо дѣлать съ кѣмъ. Се злидні, бідота! Що тобі з такими заходити. Не хочу... з мужиками заходити. Я з поганою не зайду. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. 10) Доставать, хватать, хватить, быть въ достаточном количествѣ. Малярі, малярі, красную змалюйте: За мої гроші фарбу не шкодуйте! Кед той вам не зайде, я еще докуплю. 11) Беременѣть, забеременѣть. Ізваріть ту щуку, із'їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила: зайшла і цілий год ходила Котився год — родила ужа. То-же значеніе: зайти дитям, — на дитину. Зачать ребенка. Параска зайшла на дитину. 12) — сльозами, кров'ю. Наполняться, наполниться слезами (о глазахъ), затекать, затечь кровью. Сльозами очі заходять. 13) — між ким. Случаться, случиться, произойти между кѣмъ. Зайшло щось межи нами. 14) — у голову. Съ ума сходить, сойти, одурѣть. Миш у голову зайшла заким зерно знайшла. 15) заходыты в речі, — розмову. Вступать в разговоръ. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги... та й далі. З Варкою що-дня Павло бачився на-швидку. В розмову вона не заходила. З Марусею вона про се не заходила в розмову. 16) — у сварку. Ссориться, затѣвать ссору. Нехай-же мене Господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила. 17) — у хмару. Начинать, начать говорить что-то непонятное. Отже и бачу, що ви... в хмару заходите.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Св. Микола не поставить кола.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Продути Cм. продимати.
Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.