Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Ти з неба злетіла. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли.
2) Взлетать, взлетѣть. До тебе, Господи, душа моя злітає. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку!
Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Ум. онучатко.
Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Хай ще більш поночіє.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Услугування, -ня, с. Прислуживаніе.