Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

меншити
меншість
мень
менька
меньок
мерва
мервистий
мервисько
мервити
мервіти
мергаснути
мерегий
мережа
мережаний
мережати
мереже нка
мережити
мережка
мережуваний
мережуватий
мережчатий
мереконіти
мерена
мерендати
мерендзати
мерендя
меренька
мерест
мерза
мерзененький
мерзений
мерзеник
мерзенитися
мерзено
мерзенство
мерзинець
мерзити
мерзлий
мерзлуватий
мерзляк
мерзлякуватий
мерзлячок
мерзнути
мерзосвітній
мерзти
мерин
меркнути
мерковея
меркти
меркурія
мерлий
мерлини
мерлиця
мерло
мерляк
мерлятина
мертвець
мертвецький
мертвечина
мертвий
мертвити
мертвіти
мертво
мертв'як
мертвяків
мертв'ячка
мертв'ящий
мерти
мерущий
мерхнути
мерхти
мерцвя
мерцвяк
мерча
мерчик
мерчук
мерша
мершавиця
мершаник
мершанка
мерщенько
мерщій
мерявий
мести
местний
местник
местниця
мет
мета
метал
металевий
металец
металичний
металь
метальня
метанина
метаритися
метати
метатися
метелик
метелиця
метеличок
метеллюгати
метелочки
метений
метениця
метець
метикувати
метикуватий
метіж
метіль I
метіль II
метільник
метільниця
метка
меткий
метко
метла
метластий
метлиця
Бачність, -ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. Ном. № 11446. мати на бачності. Имѣть въ виду. матися на бачності. Быть на сторожѣ, быть осторожнымъ. Cм. обачність.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Заходыты 1, -джу, -дышъ с. в. зайты, -йду, -деш,, гл. 1) Заходить, зайти (куда). Отъ вона заходить въ ту хату. Рудч. Та йшов козак до дивчыни, зайшов до вдовыци. Мет. 53. 2)за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. 3) О солнцѣ: заходить, зайти, закатываться, закатиться. Не заходь, сонце, не заходь. Чуб. III. 232. 4) Заходить, зайти; уходить, уйти. Брехнею не далеко зайдеш. Ном. Спасибі Богу, що зайшла десь, а то б уже давно досі скребла моркву. О. 1862. II. 24. 5) Доходить, дойти, достигать, достигнуть. Напиламся на меду та додому не зайду. Гринч. III. 326. Не заходить матінчин та до мене голосок. Чуб. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Мет. 67. Заходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 361 6) Застигать, застигнуть, заставать, застать Заночуйте, добрі люде, Бо мя нічка зайшла. Гол. Я грала Розумовського не зайшла затим, що спрежду в другій слободі жила. Харьк. г. Заходять нас вісти: Хотять нам дати їсти. О. 1862. ІV. 14. 7) Въ карточной игрѣ: ходить, пойти. Харьк. у. 8) Начинаться, начаться. Употр. только въ выраж.: свято, празник заходить, зайшов. свято заходить. Наканунѣ самого праздничного дня сейчас послѣ заката солнца, — только относительно этого вечера и употребляется настоящ. выраженіе. 9)з ким. Водить съ кѣмъ компанію, знаться съ кѣмъ; начинать, начать что-либо дѣлать съ кѣмъ. Се злидні, бідота! Що тобі з такими заходити. МВ. (О. 1862. III. 45). Не хочу... з мужиками заходити. Св. Л. 158. Я з поганою не зайду. Св. Л. 235. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. Ном. 6170. 10) Доставать, хватать, хватить, быть въ достаточном количествѣ. Малярі, малярі, красную змалюйте: За мої гроші фарбу не шкодуйте! Кед той вам не зайде, я еще докуплю. Гол. III. 438. 11) Беременѣть, забеременѣть. Ізваріть ту щуку, із'їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила: зайшла і цілий год ходила Котився год — родила ужа. Рудч. Ск. І. 81. То-же значеніе: зайти дитям, — на дитину. Зачать ребенка. Параска зайшла на дитину. Волч. у. 12)сльозами, кров'ю. Наполняться, наполниться слезами (о глазахъ), затекать, затечь кровью. Сльозами очі заходять. Желех. 13)між ким. Случаться, случиться, произойти между кѣмъ. Зайшло щось межи нами. Желех. 14)у голову. Съ ума сходить, сойти, одурѣть. Миш у голову зайшла заким зерно знайшла. Ном. 1518. 15) заходыты в речі, — розмову. Вступать в разговоръ. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги... та й далі. МВ. І. 14. З Варкою що-дня Павло бачився на-швидку. В розмову вона не заходила. МВ. (О. 1862. І. 83). З Марусею вона про се не заходила в розмову. МВ. ІІ. 158. 16)у сварку. Ссориться, затѣвать ссору. Нехай-же мене Господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила. МВ. І. 12. 17)у хмару. Начинать, начать говорить что-то непонятное. Отже и бачу, що ви... в хмару заходите. О. 1862. II. 30.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.
Продути Cм. продимати.
Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Нас спонсорують: