Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

метнути

Метну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ метати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТНУТИ"
А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Полудній, -я, -є. Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає. Макс.
Попритоптувати, -тую, -єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.