Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. 4) Мелкія вещи. 5) Мелькія деньги. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. 282.
Паламарка, -ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Тонічко нар. = тоненько.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами.
Цизорик, -ка, м. Перочинный ножикъ.
