Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Купчити, -чу, -чиш, гл.
1) Продавать.
2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Каня лопкає крилами, як летить.
Обірвати, -ся. Cм. обривати, -ся.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Просохти. Cм. Просихати.
Селява, -ви, ж. Шамая.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ.
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати.
