Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигати

Мига́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мигнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мигать, мигнуть. Зорі... мигали і бризкали світом в сухому прозорому повітрі. Левиц. Пов. 165. 2) Мелькать, мелькнуть. 3) Только одн. в. Ударить. Мигнув попід бороду бурсака. Св. Л. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГАТИ"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.