Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миґлаш

Миґла́ш, -ша, м. Сортировщикъ срубленнаго дерева, складывающій его въ миґли. Ті що миґлюють дерево, називаються миґлаші. Шух. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИҐЛАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИҐЛАШ"
Біглий, -а, -е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. Мет. 105. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. Мет. 429. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. Шевч. 56. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. Чуб. III. 219. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Захища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Ном. № 8546. Лисий лисого здалека бачить. Ном. № 7964. 2)гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3)дя́дько. Чортъ, домовой. 4)кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. Ном. № 9481. 5)хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6)яйця. Раст. Satyrion.
Обшиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Шить, пошить на себя. Облатався, обшився, став на панка схожий. Левиц. І. 143. Ой є в тебе полотенце, обшиємось, серце. Грин. III. 692.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.
Погоджати, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл. 1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. Н. п. А мені Бог погодив, що-м сокиру уломив. Гол. III. 480. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця. Чуб. V. 1184. 2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш. Ном. № 4154.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Студити, -джу, -диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.
Шатковниця, -ці, ж. Снарядъ для шинкованія капусты. Камен. у. Квасять капусту так; січуть головки на шатківниці.... МУЕ. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИҐЛАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.