Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток).
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія).
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Потерпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає.
2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Злодій їден за другого потерпає.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
