Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати. Драг. 334.
Нас спонсорують: