Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Гаджучка, -ки, ж. Молодая смерека вышиной до 1 1/2 метра. Шух. І. 176.
Добрина́, -ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрана.
Магазе́й, -зе́ю, м. Хлѣбозапасный магазинъ, амбаръ для хлѣба. Бачили в пана магазей з хлібом, з усим зерном. Грин. II. 70.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка. КС. 1893. XII. 447.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Нас спонсорують: