Бісма нар. см. біс.
Десь нар. 1) Гдѣ-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісти. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. 2) Вѣроятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Йому десь кислиці сняться. Що то десь розумний! Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі да докучила. 3) Десь-то. Вѣроятно. Ангели десь-то, не люде, засвітили так всюди.
Дю́дя, -ді, ж. Дѣтск. холодъ, холодно. Ум. дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Мій син те літо пастухував.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Cм. суниці.