Бричка, -ки, ж. Бричка. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока.
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Голодрабець, -бця, м.
1) Возъ, необшитый лубомъ.
2) = голодранець. Чого прийшли ви, голодрабці?
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Нащо ти її так сполохав?
Торохнути, -ну, -неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. (Стрілець) націливсь, як торохне. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. Громом торохнуло в гори й долини.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.