Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Дністро́ви́й, дністря́нський, -а, -е. Днѣстровскій. Над сагою дністровою лежить Хведір безрідний. Мет. 440.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зопаріти, -рію, -єш, гл. Заболѣть воспаленіемъ мочевого пузыря. Зопарів віл. Черк. у.
Куряч, -ча́, м. = курець. Вх. Лем. 430.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  
Попрокурвувати, -вую, -єш, гл. Растратить, ведя развратную жизнь. Попрокурвували худобу сини, як умер пан старий. Лебед. у.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Нас спонсорують: