Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Іматися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл. 1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. Посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36. 2) То-же, что и займатися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти. Ном. № 4623.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата. Рудч. Ск. І. 39.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Панійка, -ки, ж. Ум. отъ панія.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Нас спонсорують: