Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

митіль
митний
митник
митниця
мито
митра
митрополит
митусь
митутя
мить
митьма
мих
михайлик
мицька
мицьковий
мицьковина
мицьо
мичка
миччу
миш
миша
мишак
мишар
мишастенький
мишастий
мишатий
мишатина
мишачий
мишачок
мишва
мишеня
мишина
мишій
мишка
мишкати
мишкувати
мишовій 2
мишодав
мишоїд
мишокрілик
мишолівка
мишоловка
мівний
мід
мідень
мідик
мідиця
мідний
мідниця
мідняк
мідунка
мідушиця
мідь
мідяк
мідяний
мідяниця
мідянка
мідянчик
мідяр
мідярня
мідярство
між
міждо
міз
міздро
міздря
мізерія
мізкатися
мізковня
мізкування
мізкувати
мізок
мізчити
мізька
мізюк
мій
мійсце
мійський
мілина
міліти
мілкий
мілко
мілковеддя
міло
мілоч
міль
мільга
міна
мінджувати
мінити
мінитися
мінливий
міньба
міньма
міняйло
міняк
міняти
мінятися
мір
міра
мірити
мірка
міркований
міркування
міркувати
міркуватися
мірний
мірник
мірницький
мірність
мірно
мірочка
мірошник
мірошниківна
мірошникувати
мірошницький
мірошниченко
мірошничка
міртук
мірчий
Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались. Г. Барв. 147.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатер. у. (Залюб.).
Нас спонсорують: