Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мизинний

Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИННИЙ"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Вараскати, -каю, -єш, гл. Переворачивать. Вараскати сіно.
Захудиты, -дію, -ешъ, гл. Исхудать.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Муни́читися, -чуся, -чишся, гл. Церемониться. Бери бо лускай насіння; ще й муничиться. Черном.
Перечіплювати, -люю, -єш, сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Пошанівка, -ки, ж. Хорошее обращеніе, бережность. Як він буде довго носити свиту, коли у нього одежі ніякої пошанівки нема: чи сльота, чи шо, все в новій шарґає. Брацл. у.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЗИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.