Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мизинний

Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИННИЙ"
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Завзя́тий, -а, -е. Стойкій въ преслѣдованіи своей цѣли, упорный, неуступчивый; ожесточенный, неукротимый, злобный. Завзяте як перець, покіль не вийде на герець. Наш отаман Гамалія, отаман завзятий. Шевч. 60.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Паристий, -а, -е. Парный, подъ пару. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, а в другого короткі ноги, так не зійде з ним. Кіевск. у.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Пукал, -ла, с. Грязь, илъ на днѣ соляныхъ озеръ. Черном.
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. І. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 1?9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЗИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.