Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

можновладницький
можновладство
можновладський
мозок
мозолений
мозольований
мозольовий
мозоля
мозоляти
мозуль
мозулька
мозуля
мозчити
моква
моклиця
мокляк
мокнути
мокотиря
мокотя
мокравина
мокравник
мокрець
мокрий
мокрина
мокринець
мокриця
мокрісінький
мокрісінько
мокріти
мокро
мокротеча
мокруха
мокрявий
мокряк
мокти
молдава
молдаван
молдаванський
молдавка
молдавський
молдова
молдован
молебень
молебний
молиститися
молитва
молитвати
молитвений
молитвеник
молитвини
молитвований
молитвочка
молитвувати
молитвуватися
молитвяний
молити
молитися
молитов
молитовка
молитовник
молитяний
моління
молод
молода
молодан
молодень
молоденький
молодецтво
молодець
молодецький
молодеча
молодечий
молоди
молодий
молодик
молодикувати
молодило
молодина
молодити
молодитися
молодиця
молодичий
молодичина
молодичка
молоді
молодіж
молодісінький
молодість
молодіти
молоднеча
молодник
молоднича
молодняга
молодняк
молодо
молодовик
молодожон
молодойка
молодощі
молодуха
молодцювати
молодчати
молодчик
молодшати
молодь
молодюк
молодя
молодявий
молодяк
молодятник
молозиво
молоко
молокосос
молосувати
молот
молотарка
молоти
молотися
молотити
молотіння
Бур'Януватіти, -тію, -єш, гл. = бур'яніти.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Погарець, -рця, м. пт. удодъ. Шух. І. 23.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Росхекати, -каю, -єш, гл. Разбить, расколотить. Росхекала вже знову миску? От ручки! Харьк.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила? Pauli.
Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. Cм. замет.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.
Ходка, -ки, ж. 1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25. 2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у. 3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І. 4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.
Нас спонсорують: