Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микулити

Мику́лити, -лю, -лиш, гл. Хитрить, вилять. І чого тобі микулити? Сказав би просто, що винен. Волын. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКУЛИТИ"
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій. Харьк. у.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Перемахлювати, -люю, -єш, гл. 1) Перетасовать карты. 2) Смошенничать. 3) Переписать наскоро.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Пообмежовувати, -вую, -єш, гл. Обмежевать, ограничить (во множествѣ).
Поростріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Растрепаться (о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.