Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Відраджувати, -джую, -єш, сов. в. відрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, не совѣтовать, не посовѣтовать что дѣлать.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.
Неправда, -ди, ж. 1) Неправда, ложь. А неправда ж! я того не казав. 2) Несправедливость. Уступіться від мене всі, що робите неправду. Єв. Л. XIII. 27. Всякая неправда — гріх. Ном. № 102. Ум. неправдонька. Неправдонька ваша. Рудч. Чп. 90.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Підходити, -джу, -диш, сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3)під кого. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить. 5)під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6)під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. Г. Барв. 503. От ніщимня страва смашна без присмажки. Г. Барв. 441.
Промовка, -ки, ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. Cм. промова, промівка.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Нас спонсорують: