Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К XII. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. XII. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX 28. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги. К. XII. 121.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Перелюб, -бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Принижити Cм. принижувати.
Прихистити, -хищу, -стиш, гл. Спрятать, дать пріютъ, мѣсто. Понакладала на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці до завтрього до ранку. Рк. Левиц.  
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. Чуб. І. 282. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. Ком. Пр. № 228. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту! ЕЗ. V. 253.
Штовхати, -хаю, -єш, гл. Толкать. Діти малиї, вдови стариї стременем у груди штовхав. Макс.
Нас спонсорують: