Відстановити Cм. відстановляти.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй!
Кінець, -нця́, м. 1) Конецъ, окончаніе, заключеніе. Кінець — ділу вінець. Царству його не буде кінця. на при кінці. Въ концѣ, напослѣдокъ. На при кінці всього й каже... до кінця. До конца, до окончанія. До кінця там досидів. кінець віку. а) Окончаніе жизни. Оце вже кінець мого віку. б) Конецъ міра. Мабуть кінець віку оце приближився: хоч рідного брата тепер стережися. дійти кінця́. Окончить. а вже ж я тобі доїду кінця! Ужъ я тебя доканаю! 2) Конецъ (предмета). Попустила низько кінці стрічок. Устромив кілок гострим кінцем у землю. Кінцем ножа копирсає. кінці в край. Нѣтъ выхода, безвыходное положеніе. Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, — нічого їсти. Пішов та й украв. 3) Кожаная часть кнута. На пугу ремінний конецъ. 4) Край, предѣлъ. Позбірав вибраних од кінця землі до кінця неба. Употребляется какъ нарѣчіе съ родительнымъ падежемъ: кінець стола, кінець села. На концѣ стола, села. Сидить батько кінець стола. Тоже значитъ и кінці стола. Сидить собі, сердека, у великій хаті, на лаві, кінці стола. 5) Окончаніе книги. Кінець Чорній Раді. Ум. кінчик, кінчичок. Бачив купку зірочок, або ріжок місяцевий, кінчичок.
Крутень, -тня, м.
1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити.
2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки.
3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны.
4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався.
5) Маховое колесо (въ машинѣ).
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Разбить, растолочь.
2) Разъяснить, растолковать.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла.
Цалівка, -ки, ж.
1) Мѣра въ 24 дюйма.
2) Шалевка въ дюймъ толщиною.