Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257. 2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы). 3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. Черк. у. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147.якір. Поднимать, поднять якорь. Мнж. 180. 4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці. Мир. ХРВ. 53. 5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты. Ив. 13.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Напаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Накурить чѣмъ-либо благовоннымъ, надушить. Оце як напахали! Чим це ви? Чи не тим, шо отто продають венгерці? Курильні листки, чи як на їх казать? Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Підтоптаний, -а, -е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. підтоптаний панич. Старый холостя къ.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Нас спонсорують: