Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

млиця
мліг
млійка
млілий
млін
млість
мліти
млоїти
млосний
млосно
млостити
млость
млява
млявий
млявість
мляво
мнець
мниха
мнишки
многий
многість
много
многобожжя
многомовний
множество
множити
множитися
мнюх
мня
мнявкати
мнякий
мнякина
мнякість
мняко
мнякота
мнякуш
мнякушечка
мнякушка
мнякшати
мнялиця
мняло
мнясиво
мнясний
мнясниці
мнясо
мнясце
мнята
мняти
мнятися
мнятка
мняч
мняшкурити
мо
мов
мова
мовдь
мовити
мовитися
мовка
мовкнути
мовляв
мовляти
мовний
мовність
мовно
мовчазливий
мовчазливо
мовчазний
мовчазність
мовчазно
мовчак
мовчан
мовчанка
мовчання
мовчати
мовчки
мовчливий
мовчок
мовчун
мовчущий
мога
могила
могильний
могильник
моглиці
могорич
могоричити
могоричний
могоричник
могти
могтися
могутний
могучий
могучість
могчи
моґуля
мода
моджера
модло
модлувати
модній
модрень
модрина
модря
може
можебилиця
можебний
можливий
можливість
можливо
можна
можний
можній
можнісенько
можність
можніти
можно
можновладець
можновладний
можновладник
Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. ІІІ. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
Відслуговувати, -вую, -єш, сов. в. відслугувати, -гую, -єш, гл. Отслуживать, отслужить, отрабатывать, отработать.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Нас спонсорують: