Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Домина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. домня́ти и дом'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять. 2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидче перець! 3) Доѣдать, уписывать. Кухарь кота лає, а він курча уминає.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл.
1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры.
2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився.
Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Численність, -ности, ж. Многочисленность.