Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

моховий
моховик
моховитий
мохталь
мохунка
моцак
моцарство
моцарь
моцний
моцуватися
моцуля
моцьо
моцювати
моцюватися
моцюголов
мочар
мочаристий
мочаруватий
мочати
мочва
мочена
мочерет
мочи
мочивий
мочилинівка
мочило
мочити
мочитися
мочка
мочливий
мочний
мошенство
мошенський
мошечка
мошка
мошка 2
мошнач
мошнухи
мошок
мошонка
мощирь
мощі
мразниця
мрака
мрево
мрець
мриґати
мрійний
мрійник
мрійниця
мріти
мрітися
мрітно
мрія
мріяти
мружити
мрук
мрука
мрукати
мряка
мряч
мрячити
мрячка
мрячний
мрячно
мстивий
мстивість
мстиво
мстити
мститися
му I
му II
мугикати
мугирь
мугирька
мугиряка
мудерний
мудзуля
мудики
мудник
мудо
мудрагель
мудраґель
мудрак
мудрація
мудренець
мудрець
мудрий
мудрик
мудрина
мудрість
мудріти
мудрішки
мудро
мудрований
мудрота
мудрощі
мудрування
мудрувати
мудруватися
мудряха
мудь
муж
мужва
мужик
мужиків
мужикувати
мужицтво
мужицький
мужичий
мужичити
мужичище
мужичка
мужний
мужній
мужність
мужно
мужчир
муза
музика
Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога. Левиц. Пов. 189.
Очищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. очиститися, -щуся, -стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився. Єв. Л. IV. 27.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів. Ном. № 7397. 2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки. Мир. Пов. II. 60.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Різний, -а, -е. 1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб. 2) Разный, различный, неодинаковый. Мій пянюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Нас спонсорують: