Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

длубати

Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЛУБАТИ"
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають. Ном. № 6156.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Нескінченно нар. Безконечно.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Післанець, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.
Прогребти Cм. прогрібати.
Фармужка, -ки, ж. Ум. отъ фармуга.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.