Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

длубати

Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЛУБАТИ"
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. І. 43. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Чернецький, -а, -е. Монашескій. Чернецький хліб по козацькій іззіж. Ном. № 13353.
Шуткування, -ня, с. Шутки. Се не іграшки, а шуткування. Чуб. III. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.