Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дімок

Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМОК"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка. Радомыс. у.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.