Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діскуватися

Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІСКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІСКУВАТИСЯ"
Бліховня, -ні, ж. = бліх. Желех.
Висмалювати, -люю, -єш, сов. в. висмалити, -лю, -лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Луци́пір, -ра, м. = люципер.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить. Шевч. ІІ. 58.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.
Самотяж нар. = самотужки.
Укусити Cм. укушати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІСКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.