Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діцтво

Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЦТВО"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Кулачний, -а, -е. 1) Кулачный. 2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Обороватий, -а, -е. Круговидный. Шух. І. 284.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Рибас, -са, м. Продавецъ рыбы. Черном.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора. Гн. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.