Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діцький

Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЦЬКИЙ"
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Відмерти Cм. відмірати.
Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Перемотати Cм. перемотувати.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.