Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділина

Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛИНА"
Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2)вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.  
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Співаночка, -ки, ж. Ум. отъ співанка.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.