Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діставати

Дістава́ти, -таю́, -є́ш, сов. в. діста́ти, -та́ну, -неш, гл. Доставать, достать, добывать, добыть. Найшла відьму і трути дістала. Шевч. 22. Не дістане він язика. Ном. № 6547. Ой перестань до мене ходити! — Ой не перестану, доки не дістану білих рук, чорних брів, дівочого стану. Камен. у. 2) Получать, пріобрѣтать. Діста́ти жі́нку. Взять жену. Дістав собі добру жінку. Камен. у. Діста́ти в лице́. Получить ударъ по лицу. Сьогоднє йому і не наводи таки нічо, бо можеш ще й в лице дістати. Федьк. Пов. Діста́ти ла́ски. Пріобрѣсть, найти расположеніе, милость. Сеї ласки я і в жида дістану. Ном. № 4768. Такої ласки дістану і в Параски. Ном. № 4770.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІСТАВАТИ"
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій. Желех.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.