Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня.
Комашня I, -ні, ж.
1) Пирушка.
2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ.
