Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Тілом обросло, як кабан годований.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Также и во мн.: їдна́нки. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ.
Зале́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зале́жатися, -жуся, -жишся, гл. Залеживаться, залежаться. Грицько собі був хазяїн хороший... було і на вбогого старця. Лишки тільки не залежувалися. Залежався куций в соломі.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою.
Пожахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Часом Галя пожахнеться.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась.
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Оце ж так заговорив вам списьменська.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
Уміцняти, -няю, -єш, сов. в. уміцни́ти, -ню, -ниш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
