Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ.
Приборкувати, -кую, -єш, сов. в. прибо́ркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья птицѣ, окарнать крылья. Приборкано усім орлятам крила.
2) Прибирать, прибрать къ рукамъ. Думав шляхту приборкать трошки. Вона добре свою свекруху приборкала, тепер а ні писне.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura.
