Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діправди

Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІПРАВДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІПРАВДИ"
Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.
Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь. Вх. Лем. 403.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина. Вх. Пч. II. 37.
Доли́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. долиза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Кузубенька, -ки, ж. = козубенька.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила. Чуб. V. 727.
Невідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. ІІ. 162.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІПРАВДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.