Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжун

Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Прач, -ча, м. = праник. Козел. у., Н. Вол. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. прачик.
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені. Борз. у.
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду. Вас. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.