Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжун

Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Відгукатися, -каюся, -єшся, гл. = відгукнутися. На кожний гук не одгукаєшся. Ном. № 4715.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. Посл. А вона тільки зуби зціпила. МВ. ІІ. 38. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. МУЕ. III. 17. Шух. І. 154, 228. Чуб. VII. 400. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) Родъ пѣсни. Маркев. 34. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. Ум. зубик.
Котець, -тця́, м. 1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 15. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на рибу поставили. Новомоск. у. 2) Родъ пасхальной игры, состоящей въ катаніи яицъ. КС. 1891. V. 207. Cм. котючка.
Люстри́на, -ни, ж. Люстринъ. Шалевий пояс і люстрини, щоб к празнику пошив каптан. Котл. Ен.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Потайки нар. = потай. Н. Вол. у.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.