Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжун

Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину. Вх. Зн. 18.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Ноді нар. Сокращенное иноді.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = опалати. Черниг. у.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл. 1) Ободраться (во множествѣ). 2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.