Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжун

Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖУН"
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Наднести́ Cм. надносити.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Реч, -чі, ж. = річ.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Шиньок Cм. шинк.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.