Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дільчий

Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЬЧИЙ"
Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Ви́словив сам, сам і одвічай. Конст. у.
Відлетіти Cм. відлітати.
Гри́да, -ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Нави́снути Cм. нависати.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Усмирити Cм. усмиряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛЬЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.