Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітоньки

Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКИ"
Весь, -сю, м. Раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся. Котл. Ен. 2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется. Чуб. V. 680.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Шатувати, -тую, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТОНЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.