Вистрашати, -шаю, -єш, сов. в. вистрашити, -шу, -шиш, гл. Выгонять, выгнать, напугавъ.
Відціль нар. = відсіль.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Обтрусять у саду зімниці. 8) Лихорадка.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Протремтіти, -мчу, -тиш, гл. Продрожать. Усю ніч протремтіла: собаки чогось так уїдали, а я сама в хаті, так і страшно.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. видове жито. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Десь у садочку шиє сорочку. Шити поперед голки. Шити по за голку. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками.