Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дізріти

Дізрі́ти Cм. Дозирати. Вх. Лем. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЗРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЗРІТИ"
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Нарихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Направить, нацѣлить, навести (пушку). Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати. АД. І. 19.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Умудрувати, -друю, -єш, гл. Придумать, выдумать. Так усе добре, спасибі за ласку, добродії умудрували. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЗРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.