Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діякон

Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЯКОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЯКОН"
Галявна, -ни, ж. = галява.
Го́ряний, -а, -е. Гористый, возвышенный. Де буде країна висока, горяна, то.... Дещо.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. ІІІ. 396.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Повкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Вкоситься (о многихъ).
Розвидніти Cм. розвидняти.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЯКОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.