Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дімениця

Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМЕНИЦЯ"
Баси, -сів, мн. = басамани. Баси по мені поробив. Н. Вол. у.
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. хлянути.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Опочити Cм. опочивати.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той. Рудч. Ск. II. 200, 201.
Присанабожитися, -жуся, -жишся, гл. Присосѣдиться. меж. 190.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІМЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.