Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділниця

Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Ватажко, -ка, м. = ватажок. ЗОЮР. І. 132.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Сувора, -ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. І. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.