Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділниця

Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Пушка, -ки, ж. 1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор. 2) = гармата. 3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіевск. у.
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Рудч. Ск. І. 135. Енея не любила страх. Котл. Ен. І. 6.
Тройця, -ці, ж. = трійця 1.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.