Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділниця

Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Змивання, -ня, с. 1) Смываніе. 2) Вымываніе. Ум. змиваннячко. Суботнеє змиваннячко, недільнеє прибіраннячко, що в суботу ізмиюся, а в неділю приберуся. Мил. 131.
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Напетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Намолоть пеклеванной муки. Він намеле й напетлює, він обійме й поцілує. Чуб. V. 529.
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.
Побитий, -а, -е. Покрытый крышей. побита хата. Хата, крыша которой съ наклономъ до 60 %. Шух. І. 91., Ум. побитенький. Хатка моя побитенька, хатка на помості. Шух. І. 201.
Прямо нар. Прямо. Чуб. V. 207. Прямо неси до моєї хати. Рудч. Ск. І. 97. Ум. пряменько, прямесенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.