Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дім

Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІМ"
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Ном. № 170. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. О. 1861. XI. Кух. 13. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Ном. № 4866. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Ном. № 1244. Чи пани, чи люде? Ном. № 1138. То пани, а ми люде. Ном. № 1139. Ум. людки́. (Чуб. III. 109), людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Камен. у. Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища). Ном. № 2450.
Обихідка, -ки, ж. = обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25.
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. Козел. у. На лумельському помірку стояла береза в барвінку. Мет. 183.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. 158. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21.весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. Стор. МПр. 150.танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. АД. І. 184.реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. Мир. Пов. II. 46.мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє. Мир. Пов. II. 93. 2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. МВ. І. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Чуб. V. 106. Справив собі пару коней. Грин. І. 200. 3)гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші. 4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила. Ном. № 3221. 5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Федьк. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.