Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дїльце

Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЇЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЇЛЬЦЕ"
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Починання, -ня, с. Начинаніе. К. ЦН. 241.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Росхлипатися, -паюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Скількісь, скількось, мѣст. Нѣсколько, сколько-то. Дав йому скількісь шагів грошей. Стор. МПр. 150.
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЇЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.