Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітвора

Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВОРА"
Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Повиплюндровувати, -вую, -єш, гл. Истребить, опустошить (во множествѣ).
Повколювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... Волч. у.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.