Буритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Возмущаться, волноваться.
2) безл. Собираться бурѣ. Хмариться, буриться, — дощ буде....
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ.
На́вороти нар. Возвращаясь снова. Пак підемо навороти Моченюка драти.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать.
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Хведор був веселий, реготун.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
