Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діленина

Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЕНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЕНИНА"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх! Грин. I. 224.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Чуб. І. 167. Що лап, то хап. Н. Вол. у.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛЕНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.