Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Нужда мовчати не вміє. Слухає Наталя та мовчки мовчить.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. Миша... гніздо мостить. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять.
Перем'яти. Cм. переминати.
Печіркування, -ня, с. = печерування.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає.
Тимчасовий, -а, -е. Временный.