Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діркуватий

Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРКУВАТИЙ"
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Гол. І. 221. Ум. трунвонька, трунвочка.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Шкунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Ссориться? драться? Пани шпунтуються, а нашого брата ріжуть. Ном. № 1304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.