Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Ум. и ласк. вуяня.
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6) — язико́м. Болтовня.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis б) Душистая фіалка, Viola odorata в) Anemone hepatica (Hepat triloba).
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися.
Слина, -ни, ж. Слюна. Твої гроші роскотяться так, як слина. Ум. слинка, сли́ночка. Нашому маляті лиш слинку ковтати.
